Монтаж унітазу на інсталяцію

Зміст:

• Встановлення інсталяції унітазу
• Як підібрати інсталяцію до унітазу
• Як підібрати інсталяцію для підвісного унітазу

Інсталяція для унітазів — зручне, естетичне сучасне рішення. Сталева рама-кріплення гарантує надійність конструкції. Прихований стіною бачок залишає простір вільним, підвісна чаша наче ширяє над підлогою. Встановити інсталяцію у санвузлі можна власноруч.

Встановлення інсталяції унітазу

Інсталяціями обладнуються підлогові, підвісні унітази, а також біде, раковини, пісуари. Міцна металева рама дозволяє монтувати сантехніку без додаткової опори. Комунікації, що підводяться, приховані декоративним оздобленням, що підбирається під загальний інтер'єр ванної кімнати. Результат використання інсталяції — естетичний, мінімалістичний, надійний монтаж сантехніки.

Щоб скористатися всіма перевагами прихованого монтажу, необхідно ретельно підійти до вибору інсталяційної конструкції. Перед придбанням монтажної системи рекомендується:

1. Вибрати місце розташування сантехніки. Оптимальний варіант — монтаж найближче до стояка каналізації.
2. Розрахувати габарити ніші (довжина, ширина, глибина), доступною для встановлення інсталяції, унітазу. Розмір інсталяційної рами повинен відповідати доступному простору, особливостям монтажу.
3. Дізнатися, чи поставляється сумісна інсталяція у комплекті із сантехнікою. Такий варіант дозволить уникнути проблем із розбіжністю отворів під кріплення.
4. Визначити тип кріплення. Блоковий або рамковий тип визначає, як проводитиметься монтаж, також впливає на встановлення фальш панелей.

Типова висота ніші під інсталяцію становить 1,12 метри, ширина — 0,5 метри.

Завдяки інсталяціям розміщувати унітази можна будь-де у санвузлі. При виборі місця розміщення важливо залишити вільний прохід до самого унітазу, іншої сантехніки, побутової техніки, шаф, котла. Зазвичай установку виконують або в протилежному від входу куті або на дальній стіні.

Другий важливий чинник щодо місця монтажу — доступність підведення водопроводу, каналізації. Для здешевлення, прискорення ремонтних робіт, новий сантехнічний прилад ставлять на місце старого. Якщо планується встановлення першого унітазу, підведення води, відведення зливу виконується на мінімальному віддаленні від водопровідних, каналізаційних труб.

Щоб правильно встановити, підключити сантехніку інсталяційного монтажу, необхідно суворо дотримуватись послідовності робіт:

• зробити розмітку у вибраному для встановлення системи місці;
• змонтувати інсталяційну раму;
• виконати підведення водопостачання, відведення змиву;
• перевірити працездатність встановленої конструкції;
• встановити чашу на спеціальні штирі конструкції.

Перед монтажними роботами необхідно вивчити особливості обраного типу інсталяційної системи. Рамковий варіант складається із міцної металевої рами. Основу доповнюють регулювальні елементи, що дозволяють вибрати зручну висоту встановлення сантехнічного приладу.

Схема кріплення передбачає міцне з'єднання рами з поверхнею стіни, підлогою. Міцне, довговічне, надійне кріплення можливе, якщо поверхні, вибрані для кріплення, бетонні або виконані з аналогічного за міцністю, стійкістю матеріалу. Важливо розуміти — ненадійне кріплення швидко спровокує випадання конструкції зі стіни. При цьому будуть пошкоджені підведені комунікації, оздоблення санвузла.

Етап монтажу рамкової конструкції — один із найважливіших. Необхідно суворо дотримуватись послідовності робіт, щоб результат відповідав всім технологічним вимогам.

На всіх етапах монтажних робіт дуже важливо регулярно перевіряти положення площини системи рівнем. Рівна установка унеможливлює виникнення перекосу, котрий може призвести до подальших складнощів монтажу. Також необхідно підготувати всі інструменти, матеріали перед проведенням робіт із встановлення опорної конструкції.

Перший етап — нанесення розмітки на стіни, підлога:

1. На поверхні стіни проводиться вертикальна лінія, що збігається із центральною віссю інсталяції.
2. Виконуються виміри відстані від конструкції до основи стіни. Необхідно, щоб видалення складало понад 135 міліметрів.
3. Розраховуються місця встановлення кріплень бачка. Зазвичай зливний бачок встановлюється на метровому віддаленні поверхні підлоги.
4. Зазначаються місця монтажу основних кріпильних елементів на підлозі, стіні.

Необхідно робити розмітку з точністю до міліметра, щоб уникнути перекосів, розбіжності отворів кріплення з болтами, інших проблем.

Другий етап — підготовка кріпильних елементів:

1. Виробляються отвори в намічених раніше точках. Для робіт використовується перфоратор.
2. У виконані отвори встановлюються дюбелі. Важливо стежити за дотриманням вертикального або горизонтального відхилення кріплень.
3. У оснащені дюбелями кріпильні отвори встановлюються анкери. Ці елементи призначені для вертикального монтажу конструкції.

Третій етап — встановлення корпусу системи, підведення комунікацій.

1. Рама насаджується на кріплення.
2. Основа фіксується комплектними гвинтами, гайками.
3. Положення рами перевіряється рівнем.
4. У разі потреби усуваються перекоси, допущені при встановленні рами.
5. Виконується підбиття комунікацій.
6. Проводиться перевірка якості, надійності фіксації частин конструкції, рівнів, відповідностей габаритів.

Четвертий етап — встановлення чаші.

Якщо вибрано сумісну модель монтажної конструкції, кріплення чаші відбувається швидко, без додаткових складнощів.

Як підібрати інсталяцію до унітазу

Інсталяційні системи представлені двома варіантами:

• рамковим;
• блочним (навісним).

Рамкова система має власну міцну раму із опорою на підлогу. Тому вона може встановлюватись на будь-яких стінах, включаючи виконані з піноблоку, гіпсокартону. Особливості рамкових конструкцій — великі розміри, швидкість, простота установки. Виконати монтаж такого варіанту можна власними силами, якщо дотримуватися інструкцій.

Під час проведення самостійних робіт важливо дізнатися, наскільки інші частини санвузла сумісні із встановленням такого елемента. Наприклад, при настінному монтажі рами важливо враховувати міцність стіни. Також важливо діяти впевнено, але не докладаючи надмірних зусиль. У цьому випадку велика ймовірність завдати конструкції пошкодження, несумісні з подальшим використанням. Наприклад, забороняється видалення, порушення покриття, що захищає матеріал рами від корозії. Висувні опори для монтажу підлоги також вимагають делікатного звернення. Зламати можна як пластикові, так і металеві моделі.

Блокова конструкція призначена для встановлення тільки на несучу стіну. При цьому вона зазвичай дешевша за рамкову в 2-4 рази, але є моноблочною. Це означає, що замінити окремі елементи системи після монтажу буде неможливо. Монтаж блокової конструкції завжди рекомендується довіряти досвідченим фахівцям.

Як підібрати інсталяцію для підвісного унітазу

Обидва варіанти використовуються для встановлення підлогових унітазів. Для останніх це краще, ніж, наприклад, кріплення на герметик. Але набагато частіше прихований монтаж вибирають для підвісних чаш.

При виборі інсталяційної системи важливо звернути увагу на:

1. Вага, яку може витримати кріпильна система. При оцінці важливо розуміти — враховується маса чаші унітазу плюс додана вага користувача. Знайти виріб можна практично під будь-які параметри — зустрічаються моделі, що витримують 400 кілограмів навантаження. Якщо навантаження плануються великі, рекомендується вибирати блокову систему або рамкову з підлоговим монтажем.
2. Можливу висоту розташування чаші. Європейські стандарти передбачають розташування чаші на відстані 43 сантиметрів від підлоги. Якщо є потреба підняти або опустити сантехнічний прилад, слід окремо уточнити таку можливість.
3. Доступність внутрішніх елементів після монтажу. Доступ до бачка здійснюється через зливальну клавішу. Тому важливо вибрати зручну клавішу досить великого розміру. Клавіша сливи може бути механічною або з детектором руху. Детекторна клавіша не вимагає натискання, спрацьовує після того, як користувач піднімається з чаші. Деякі рамки клавіш мають вбудований контейнер для подачі таблеток, що дезінфікують, в бачок.
4. Монолітність бачка. Зливний бак розраховується під інсталяційну конструкцію, вони поставляються разом. Якісний бак є цільнолитим, зовні бажана додаткова обшивка пінопластом, котрий не треба видаляти. Додатково обшитий пінопластом бак працює тихіше, виділяє набагато менше конденсату.
5. Сумісність інсталяційної системи із чашею. Слід приділити увагу міжосьовій відстані між кріпленнями чаші. Воно може становити 18 чи 23 сантиметри.
6. Матеріал сполучних елементів. Найбільш високоякісними є латунні, бронзові варіанти. Нержавіюча сталь — матеріал класом нижче. Не рекомендується вибирати вироби цієї категорії, виготовлені із порошкової сталі.
7. Наявність регулювального механізму потужності змиву. Потрібна для безободкових унітазів, щоб унеможливити переливання води під час змиву.

Для самостійного встановлення більше підходить рамкова система. Вона передбачає малу тривалість робіт, її простоту. Заздалегідь ознайомившись з інструкцією (можна подивитися відео), підвісити унітаз із прихованим бачком самотужки можливо.